   
Закінчилось дитинство останнім дзвінком, настав хвилюючий і незабутній день- Випускний вечір.. Школа прощається зі своїми дорослими дітьми, які незабаром одержать атестати про загальну середню освіту.
Школа. Скільки приємних і теплих слів пов’язано з нею. Тут все було вперше… Перша вчителька, перше кохання, перший дзвінок, перший урок…Але для кожного з нас рано чи пізно настає день, коли ми маємо попрощатися з нею.
28 травня 2018 року у ОНЗ Малнівського НВК відбувся випускний вечір. Це свято веселе і одночасно сумне, адже одинадцятикласники вирушають у доросле самостійне життя. Хвилюються, усміхаються від щастя батьки, бабусі й дідусі, братики й сестрички-всі, хто прийшов сюди вітати винуватців свята.
Серед них і вчителі, які були поруч протягом 11 років, і шалено розхвильовані друзі та гості. Недавно, ще зовсім маленьких привели їх батьки в 1 клас, а сьогодні їх не впізнати:красуня- дівчина на високих підборах і мужній хлопець, вищий за тата.
Вечір «Летять роки ,немов пташина зграя ...» розпочали ведучі Яксманицька Уляна та Олех Соломія, які запросили до зали випускників 2018 року. Їх привітали господарі країни дитинства та залишили на спогад мелодію свого дитинства. З напутніми словами звернулися до випускників Горун І.С. та класний класний керівник Павлишин Н.М..Вони привітали дітей із закінченням школи та побажали втілення майбутніх планів. Випускники отримали в нагороду привітання і напутні слова від вчителів, людей, які за роки навчання стали рідними.
Їх побажання доповнила мама випускника Крисун Мирослава . Вечір закінчився вальсом поколінь. Коли танцювали, діти –випускники згадали своє дитинство, всі переживання, дитячі забаганки.. Танцюючи ,самі зрозуміли, що це останній день їхнього дитинства, а вальс з батьками-це подяка за їхні дитячі роки. Цей день закарбується в серцях випускників, як останній бал дитинства. 24 випускники Малнівського НВК переступили шкільний поріг і вирушили в доросле життя.
… Збережіть у серцях маленькі вогники від вогню великої вчительської любові до вас. Нехай спогади про рідну школу світять вам навіть тоді, коли згасає віра в себе. Нехай школа залишиться для вас тим промінчиком любові і добра, котрий вказує, як іти, щоб не спотикнутися. Не забувайте, що навчилися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі своєї школи, котра дала вам путівку в життя.
Класний керівник Павлишин Н.М.
|
